Архів для ‘Життя’ Категорія
«Порада — це форма ностальгії…»
Усім привіт!
Цього року я закінчила школу. Ні, це не буде черговий допис про те, як все було і як буде далі (тим більш, останнього ніхто не знає). Просто хотілося б додати, що стоячи на останній лінійці, тримаючи в руках атестат, дивлячись на вже минулих однокласників… з вуст адміністрації школи звучали заучені, одноманітні фрази. Ніхто не сказав нічого ясного та зрозумілого, нічого, що змусило б завмерти, оглянутись на хвильку, задуматись. Сьогодні мені показали те, чого справді не вистачило в той момент:
Мрія кожної дівчини
Мрії збуваються! Вже кілька днів юзаю свій новенький Acer. В зв’язку з цим вирішила написати невеликий огляд цього девайсу.
По ходу про погоду
Вдень жарко та душно, вночі — жахливі грози з блискавицями та проливний дощ. От така от погода вже кілька тижнів переслідує жителів центральної України. І, здавалося б, нічого страшного, адже спека влітку — не новинка, а грози по ночам не несуть в собі нічого, крім необгрунтованої тривоги. Але (в розповідях завжди є «але», куди ж без нього) та тривога засіла десь глибоко всередині і щодня змушує озиратись навколо, чекаючи на якогось роду підставу.
Нізащо в світі ніколи не могла сказати, що я вірю в прикмети. Чорні кішки, значення диватств, що іноді сняться, завжди залишалися поза межею мого сприйняття. Ну от, наприклад, кажуть, що п’ятниця тринадцяте — нещасливий день. Але насправді всі розуміють, що дата в календарі нічого не означає, просто, якщо в цей день трапиться якесь непорозуміння, то його легше списати саме на день, а не на свою необережність, недостатню уважність тощо.
Але цього разу вперто намагаюсь переконати, перш за все себе, в тому, що, чекаючи на неприємності, накликаєш їх сам…
Міні відпустка
Взагалі якось не складається в мене з відпочинком, навіть не пам’ятаю, коли останнього разу бачила, ну наприклад, море. Завжди залишалося щось або хтось, хто змушував відкласти це на пізніше. А, як часто трапляється, відкладене на пізніше, не наставало. Тому цього року, зрозумівши що все знову відкладається «на потім» я обрала найпростіший спосіб трішки змінити оточення — поїхала до бабусі. Ну а що? Іноді життя у бабусі це краще, чим будь який all inclusive.
Ось так
Тада-да-дам-м… Сьогодні я дізналася останні результати своїх тестів (ЗНО). Тепер я можу не турбуватися про несправність сайту УЦОЯО і спокійно собі жити, адже подавати документи до ВУЗів можна буде не раніше 15 липня (тоді почнеться інша епопея — вступ).
Так от, мій висновок зводиться до давно відомої істини: вище своєї голови не стрибнеш.
Грузія?
Грузія (Республіка Грузія) (груз. საქართველო МФА: [sɑkʰɑrtʰvɛlɔ], письмово транслітерується як Сакартве́ло) — країна в Євразії, на східному узбережжі Чорного моря, більша частина якої розташована на Південному Кавказі, а менша — на Північному Кавказі. Має спільні кордони з такими країнами: на півночі — Росія, зі сходу — Азербайджан, з півдня — Вірменія, на південному заході —Туреччина.
Наразі ні для кого не являється секретом те, що твіттер, в деякій мірі, найшвидший спосіб отримання інформації. Не факт, що ця інформація — не плітка, але зараз такий час, що не можна бути впевненим в тому, чого не бачив особисто. Так от, новина з твіттера, на яку можна подивитись особисто: Грузію стерли з Яндекс-карт!
Чудо в дрібницях
Всім та завжди приємно, а іноді й просто необхідно отримати невеличкий подаруночок.
І навіть коли поруч немає людини, в якої б вистачило фантазії зробити хоч малесеньну спробу аби ви посміхнулись, не турбуйтесь! Цією людиною залюбки стане той, з ким ви спілкуєтесь в Інтернеті.
Малесеньке диво у вигляді невеличкої листівки чи простого листа змусить відмовитись від ранкової кави та зарядить позитивом на весь день. Гарантую! Перевірено на власному досвіді.