Архів для ‘Спогади’ Категорія
Дівчата Гілмор (Gilmore Girls)
Зараз існує купа серіалів детективних про вбивстра, розслідування, чи знущання чергового Хауса, переплутаних при народженні або ж переселення душ. Ну ви тільки подумайте, наскільки зараз мало справді добрих та щирих серіалів?
Дівчата Гілмор — надзвичайний серіал. Я прожила з маленьким містечком Старс Холлоу, де і проходить все дійство, сім сезонів. І ці сім сезонів пролетіли в мене за місяць ще пару років тому, але бажання навіки поселитися в тому шаленстві переслідує і досі. Read the rest of this entry »
Здорова їжа
Сьогодні, в черговий раз перебираючи шкаф, наткнулась на невеличку пароварку Реінфорд, яка стояла там з дня останнього маминого дня народження.
Ну звичайно ж, враховуючи її щиру та безмежну дружбу з технікою, вона не змогла навіть вірно її зібрати, не кажучи вже і про те, щоб спробувати хоч щось приготувати. Read the rest of this entry »
Останній дзвоник
Сьогодні він, цей останній дзвоник, пролунав і в моїй школі. І цей дзвоник став останнім в моєму житті. Він провів певну межу, поставив крапку в десятирічному учбовому марафоні з усіма його уроками, перервами, контрольними роботами та домашніми завданнями.
Останній дзвоник — це справді межа, перехід в наступний етап життя. В такі моменти всі, напевне, намагаються хоч якось аналізувати те, що сталося протягом цього етапу.
Телевізор, кому ж ти потрібен?
Нещодавно я зрозуміла, що вже досить давно я практично не дивлюся телевізор. Це диво прогресивної думки двадцятого сторіччя, ідол жителів глибинок і незабутній зомбоящик залишається в минулому.
Кидаючи на нього погляд, добре, що стоїть він не на самому видному місці і протилежному іншому ідолу — комп’ютеру, я бачу незмінний чорний екран. І в дуже виняткових випадках ця машина, погудівши, настроювалася на потрібні частоти і сигнали, видаючи картинку.
Нічого нового по нашому ТБ не побачиш. До «мила» у мене виробилася стійка алергія ще в глибокому дитинстві, коли я чимдуж бігла до мами, попереджаючи, що почалася «Санта-Барбара» і потрібно бігти до маленького бога сучасності. Сама я правда любовні перепітії Мейсона, Джини та інших учасників серіалу, чия назва стала прозивною, дивився тільки пару разів і з тих пір велика частина ефірного часу вітчизняних каналів проходила мимо. Read the rest of this entry »
Дитяче чудо
Ще тоді, коли рукою не дотягувалася до вимикача на кухні, тоді, коли пам’ятала, як звуть виховательку в дитячому садочку, коли всезнаюча величезна книга про археологічні відкриття та давні епохи запевляла, що Землю тримають три кити… Тоді все здавалося інакшим, якимось надзвичайним та загадковим. Чудернацькі вигадки та надзвичайне бажання здаватися дорослішою змушували час летіти надиво швидко…
Знаєте, одним із найяскравіших моїх спогадів залишається от що. Коли ще не було усіх цих чудо-девайсів, які так раптово зробили життя якимось немічним, була в мене класна така штука — програвач! Пам’ятаю, стояв він, як і зараз, на рогищі, а там, доречі, надзвичайно душно та спекотно влінку. Тому, вмикаючи його, я швиденько викручувала ручку гучності та вибігала на балкон.
Дитяче чудо — воно таке просте та зрозуміле. »Бременські музиканти» лунають зі старезних колонок, блакитне небо здається не більшим за тодішні амбіції та плани. Хочу назад, в ту мить…