NochniK

В суботу, 29 травня, я офіційно закінчила школу та отримала атестат.

Так-так, ні я, ні ви не помилилися. Звичайно, раніше навчальний рік випускника-абітурієнта закінчувався останнім дзвінком, після якого слідували шкільні екзамени, а пізніше вступні іспити до ВУЗу. Все було саме так, коли випускався зі школи мій дід, мої тато і мама, та й навіть брат, який старший мене всього на 4 роки, застав цю систему. Все було саме так, до того, як ввели це новомодне тестування…

Зараз же 1 червня, а я вже абсолютно вільна від школи. Звичайно ж, в цьому є свій зміст, адже школа не має ніякого відношення до ЗНО та теоретичного вступу до вищих навчальних закладів.

Так от,  офіційна частина випускного вечора пройшла на плацу, біля рідної школи. Ця частина супроводжувалася виступами учителів, учнів, традиційним вальсом та, що найголовніше, видачею атестатів. Доречі, не секрет, що цього року при вступі також враховуватиметься середній бал атестату. Так він, цей середній бал, у мене 9,2 — це 173,4 за двохсотбальною шкалою. Загалом, я задоволен, хоча і погоджуюсь, що можна було б і трішки краще.

Далі святкування цього, не побоюсь пафосного слова, знаменного дня продовжився в ресторані. За традицією танці та народні гуляння продовжувалися всю ніч. А вже коли почало сіріти, ми разом з усією компанією дісталися до найближчого ставка та зстрічали новий день, можливо, в певному сенсі — нове життя.

Звичайно ж, не обійшлося й без бійки, купання відразу в костюмах, випивших однокласників та голоднючих комарів, але то все просто деталі, без яких це був би зовсім не випуск.

Ну от і все. Я вас пам’ятатиму… можливо :)