Пауло Коельо «Алхімік»
Якщо зізнатись чесно, то книги потрапляють мені до рук досить таки рідко, а ще рідше затримуються більш як на кілька хвилин. Але от ситуація:
Вже після закінчення навчального року та здачі сесії, в мене почалась практика з електротехніки. Вже на третій день таки всім довелось визнати, що нічого цікавого та нового ми не дізнаємось. Саме тому до кінця першого тижня всі почали ходити із зарядженими телефонами та навушниками: хтось тихо слухав музику, хтось копіював звідкись черговий статус для Контакту. Загалом, всі маялись дурньою, і тільки один з моїх одногрупників приніс з собою роздруківку книги. Як не важко здогадатись, згідно із заголовком, це була — Коельо «Алхімік». Читати далі »
Сліди язичництва
Власне, язичництво було офіційною релігією до прийняття християнства в 988 році. Не зважаючи на намагання князя Володимира знищити будь-що пов’язане зі старою вірою, суспільству все ж таки вдалося зберегти деякі язичницькі обряди. До таких обрядів можна віднести: веснянки, колядки, щедрівки, свято Івана Купала, масляна та деякі інші.
Сьогодні Україна святкує один із виявів язичництва — Івана Купала (Купайла). Зараз небагато хто знає, що власне Купало — це язичницький бог земних плодів. Читати далі »
Вимушена перерва
Привіт усім!
За допомогою нехитрих математичних розрахунків можна зробити висновок, що вже пройшло більш як 10 місяців від дати останнього посту. Такі от перерви час-від-часу зустрічаються в, скажімо так, любительському болгінгу. Загалом, найчастіше причина цьому дуже проста — сезон відпусток. Адже не важливо, як саме ви проводите свою відпустку (попиваючи коктель на березі моря, дерячись на вершину гори, копаючи картоплю, фарбуючи вікна чи просто дивлячись телевізор), найважливішим цьому є саме зміна роду діяльності, розпорядку дня тощо. Але в мене цей самий «сезон відпусток» чомусь затягнувся… Читати далі »
Духи ночі
От зараз спробую зробити невеличку замальовку того, що щойно сталося.
Як ви всі не могли не помітити зараз літо, а цьогорічне літо відрізняється особливою спекотністю. Тому ввечері, як тільки стає трішечки легше, в моєму будинку відразу ж настіж відкриваються усі двері та вікна, аби впустити ту примарливу надію на свіжість та провітрити приміщення.
«Порада — це форма ностальгії…»
Усім привіт!
Цього року я закінчила школу. Ні, це не буде черговий допис про те, як все було і як буде далі (тим більш, останнього ніхто не знає). Просто хотілося б додати, що стоячи на останній лінійці, тримаючи в руках атестат, дивлячись на вже минулих однокласників… з вуст адміністрації школи звучали заучені, одноманітні фрази. Ніхто не сказав нічого ясного та зрозумілого, нічого, що змусило б завмерти, оглянутись на хвильку, задуматись. Сьогодні мені показали те, чого справді не вистачило в той момент:
Everything Is Illuminated
В кожної людини обов’язково є фільм (один, два, три, п’ять, ну максимум десяток), які вона відносить до розряду самий-самий. Ці самі-самі запам’ятовуються своїми сюжетами, героями, акторами… Після перегляду таких стрічок в голові застрягають якісь окремі образи, сцени, пейзажі, цитати. Проходять місяці після перегляду, але все це глибоко засідає десь всередині, гріє своєю атмосферністю та враженнями…
Загалом, сьогодні я спробую розповісти вам про один ії таких от самих-самих фільмів для мене.
Мрія кожної дівчини
Мрії збуваються! Вже кілька днів юзаю свій новенький Acer. В зв’язку з цим вирішила написати невеликий огляд цього девайсу.